Регіони
Add video
Від ставлення до переселенців зі Сходу залежить єдність країни, – активістка
Україна програла інформаційну війну на сході. І винити людей за те, що вони дивляться на нас через призму своїх переконань, – неправильно. ЗМІ постійно навіювали думки про те, що «западенець» відрізняється від «східняка». Тому зараз українцям, особливо мешканцям західних регіонів, потрібно проявити свою людяність до переселенців зі Сходу.Таку думку під час політичного ток-шоу «Прямим текстом» (щочетверга о 22.00 на телеканалі ZIK) висловила голова правління МГЦ «Еталон», який зараз займається проблемами переселенців зі Сходу у Івано-Франківську Леся Аронець.
На думку Лесі Аронець, від ставлення мешканців західних областей України до переселенців зі Сходу дуже подальша єдність країни. Активістка закликає продемонструвати рівність українців по обидва боки Дніпра та бути терплячими і лояльними до переселенців.
«Звичайно, у них бувають думки про те, що захід залежить від промисловості сходу, що ми «бандерівці» та їхні вороги. Але слід пам‘ятати, що ці ідеї роками вкладали їм в голови наші сусіди. І навіть, дивлячись на те, що у них був вибір, – втікати за кордон до Росії чи просити притулку у нас, – вони вибрали залишитись в Україні. За це потрібно віддати їм належне. Адже незважаючи на страх та усі міфи про те, як захід ставиться до сходу, вони все ж кинулись шукати прихистку тут», – вважає Аронець.
Також жінка наголосила, що свідомість людини неможливо змінити за один день. Однак, навіть той, невеликий термін перебування мешканців сходу на Західній Україні може змінити їхню думку щодо єдності усіх українців.
«Не можна ставити всіх під один штамп і заявляти: якщо ти приїхав з Донецька, то маєш поводитися так, як ми хочемо. Люди є різні і кожна людина – індивідуальність. Хтось із них адаптувався миттєво, комусь – знадобилась допомога соціальних служб. Але багато із прибулих по три, по чотири тижні жили у підвалах своїх домівок, тому що міста були під обстрілом. Коли вони приїхали, то днями не виходили зі своїх номерів. Однак, вони всі говрили: «У вас є спокій та тиша. Ми вдячні вам за цю тишу». Якщо ми не будемо робити маленькі кроки, то ніколи не досягнемо мети. Навіть той невеличкий термін перебування на нашій території змінить їхню думку. Після 6–5-ти тижнів проживання у нас, коли вони уже повертаються до себе додому, то все одно дзвонять і дякують за допомогу», – резюмувала Леся Аронець.
0 comments